Свідомо

"Всё, что делается для бездомных собак – делается простыми людьми! Мы кормим их, делаем им прививки, стерилизуем, опекаем, вкладываем в них свои силы, а однажды утром находим их с пеной у рта, умирающих в страшных муках! Люди! Не делайте этого!", - закликає президент Асоціації зоозахисних організацій України Ася Серпінська.

Адміністрація смерті

Так назвали свою акцію противники отруєння бездомних собак. Вдень вони зібралися під мерією і вимагали відповіді на запитання: "Що відбувається? Навіщо труять собак?". Вони вважають, що таким варварським способом влада оперативно вирішує "проблему бродячих тварин" у ході підготовки до "Євро-2012".

Приберіть отруту з вулиць!

- На сьогодні майже всі райони Києва - Теремки, Троєщина, Петрівка, Борщагівка, Татарка, Академгородок, Чоколовка, Голосієво - усіяні трупами собак! - організатори роздають листівки із поясненням проблеми.

- Это просто ужасно! На Рыбальском острове на выходных потравили собак, которых я стерилизовала за свои деньги. Собак, которых я два с половиной года кормила. Отравили даже тех, у которых были щенки. Остров усеян собачьими трупами! - мало не плаче одна з активісток.

Найбільший цинізм, на її думку, це те, що собак травили на свято 8 березня.

"Сегодня собаки - завтра дети!", "Их кровь на твоих руках", "Кров - не фарба, з рук не змиєш!" - активісти стіною стали перед входом в мерію і розгорнули плакати.

- Мене одну відпустили з занять, щоб я могла сюди прийти. Інші мої однокласники теж дуже хотіли прийти, але всіх не пустили, - розповідає школярка, одна з наймолодших учасниць мітингу.

Домашньої собаки вона не має, але твердо впевнена, що навіть ті, хто не утримує у себе вдома за певних обставин тварину, мають перейнятися цією проблемою.

- Я обов'язково заведу собі собаку, яку підберу на вулиці, - каже вона. - Тварини - вони беззахисні, їм треба допомагати.

Під мерію прийшли не тільки захисники бездомних тварин. У кількох з присутніх домашні собаки померли після того, як повернулися з прогулянки, де вони щось знайшли, з'їли або понюхали.

- Собаки помирали в страшних муках: у них паралізовувало м'язи, вони блювали, - розказували колишні власники тварин.

Дехто з них знайшов потім на вулиці залишки супових наборів із різким запахом. Люди відправили їх на експертизу. Ветеринари, до яких привозили отруєних собак, припускали, що це - наслідок нервово-паралітичної отрути. Вони застерігали, що собаці достатньо тільки понюхати їжу або ділянку землі, адже деякі з них гуляли у намордниках.

Цю важливу інформацію люди почали передавати один одному через форум:

"По району разбросаны суповые куриные наборы в кулечках. По-видимому, мясо в чем-то вымочено. На зоокумарины не похоже. Что-то стрихнино-подобное. Смерть наступает максимум через два часа после контакта с ядом, и через 20-40 минут после начала проявления клинических симптомов. После контакта с ядом через 20-80 минут развивается слегка неадекватное поведение, животное может пугаться, запрокидывать голову, затем конвульсии, судороги и... смерть от острой сердечно-сосудистой недостаточности. Берегите своих питомцев!".

Ще зоозахисники зі сльозами на очах розповідали про розстріли собак (чесно кажучи, від цих історій і в мене на очі наверталися сльози).

Активісти кажуть: отруєння тварин або інше больове вбивство карається законом. Закон каже: тварин не можна отруювати, душити, вбивати електричним струмом або застосовувати інші больові методи.

За словами Асі Серпінської, є цілком гуманні методи вирішення проблеми безпритульних тварин - це масова стерилізація та створення мережі притулків.

- Світовий досвід показав, що масові отруєння і відстріл собак – це не тільки варварські, але й неефективні методи боротьби з безпритульними тваринами, - каже вона.

Ще активісти попереджають, що отруєні тварини йдуть помирати в підвали, які мало перевіряються, а це може стати причиною нової епідемії.

- Треба ввести в школах такі дисципліни, як зоо- та біоетика, - пропонує представниця Святошинського товариства захисту тварин Антоніна Смолій. - Дорослі не вчать дітей спілкуватися із тваринами. Коли я йду погуляти в парк зі своєю собачкою, діти часто біжать до неї з криками і палками, а не для того, щоб її погладити.

Протягом всієї акції з мерії до активістів ніхто не вийшов.