Свідомо

Як закохатися за п'ять хвилин

Валерія Почко, 9 березня, 12:55

- Ну що, записала когось до списку?

- Та ні, ти їх бачила взагалі?

Дівчата наливають собі кави й обговорюють кавалерів, з якими щойно познайомилися.

У п'ятницю, за три дні до жіночого свята, кінотеатр "Жовтень" вдруге провів зустріч клубу швидкісних побачень "Феромони". Цього разу завітали 16 чоловіків та 16 жінок, всі вони шукали романтичних пригод. Участь у побаченні обійшлася кожному в 100 гривень.

- Ласкаво просимо! Підходьте і записуйтеся до списку, - припрошує адміністраторка жінок. Чоловіки - наче на весіллі - до початку заходу дівчат бачити не повинні, тому причепурюються у іншій кімнаті. У списку поруч з іменами або псевдонімами - вік учасниць: 35, 37, 42 роки... Менше 25 - тільки мені.

Для "затравки" усім показують фрагмент з фільму "Правила зйому: метод Хітча". У стрічці розкриваються принципи "speed-dating" (швидкісних побачень): до дівчат за столиками за сигналом підсідають юнаки і протягом 4-5 хвилин спілкуються на довільну тему. Потім пари міняються. Наприкінці учасники вносять свої уподобання до списку, і якщо симпатії співпадають, чоловік отримує телефон обраниці. В адаптованих для України правилах не можна обговорювати роботу й політику.

Нас проводять до столиків із номерками та свічкою у склянці з водою. Майже усі жінки не знімають шуби - у приміщенні погано з опаленням. Учасниці у грайливому настрої - вони жартують одна з одною, раз у раз вигукуючи: "Ну, где же наши мужчины?". Щойно я прикріплюю до сукні табличку з іменем, до зали заходить колона чоловіків і похапцем підсідає до дівчат. Мій перший співрозмовник - худорлявий і чорнявий юнак - поводиться розслаблено і зухвало.

- Привет! Меня зовут Олесь, - каже хлопець і протягом перших двох хвилин безуспішно запалює свічку. Усі теми для обговорення вилетіли з голови.

- Чим займаєшся, де працюєш? - цікавлюся.

- Про работу говорить запретили, но у меня такая работа, что только о ней и хочется говорить.

- Ну тоді розповідай.

- Да нет, это надолго.

Невдовзі адміністраторка кричить "Гонг!", і поряд зі мною з'являється сором'язливий слюсар з метрополітену Олексій із великими чорними очима.

- Мне уже 32, у меня не получается познакомиться на улице, - Олексій дивиться кудись через моє плече. Таке враження, наче когось боїться і готується до втечі. - Решил попробовать здесь кого-то найти.

За мій столик раз у раз підсідають економісти - їх тут більшість. Чоловіки майже не ставлять запитань, натомість розповідають про себе і йдуть далі. Але не всі.

- Я вот подготовился и написал для тебя несколько вопросов, - каже мені кучерявий юнак із бейджиком "Князь". Він одягнений у червоний джемпер з сорочкою і справляє враження інтелектуала. - Вопрос первый: кто твой любимый режиссер?

Я називаю кілька прізвищ та одержую вердикт: "Я удовлетворен твоим ответом". Далі слідують запитання про моїх улюблених письменників та літературні жанри. Князь радо обговорює зі мною останні кінопрем'єри і при кожній нагоді демонструє чималий словниковий запас.

Модератори оголошують перерву на каву. Тепер усі, хто не встиг договорити, можуть неспішно поспілкуватися. До кімнати заходить фотограф "Жовтня", і мій перший співрозмовник Олесь несподівано обіймає мене перед спалахом камери. Інші жінки несхвально дивляться - мовляв, п'ять хвилин знайомі, а вже обіймаються. Слюсар Олексій замислено поглядає на нашу фотосесію.

Поки я п'ю каву, Князь захоплено розповідає про "некромотиви у останній виставці "ПінчукАртЦентру". Звертаю увагу, що більшість учасників прийшли із друзями й подругами - вони обговорюють симпатії й перекидаються жартами.

Після перерви я знайомлюся з Миколою, який має упередження стосовно творчих людей. Можливо, це тому, що його брат займається музикою.

- Творческие люди морально слабые и нестабильные, они всегда опаздывают и слишком эмоциональны. С ними тяжело общаться.

Вкотре лунає гонг, але за мій столик ніхто не сідає. Адміністраторка у розпачі повідомляє, що під час перерви п'ятеро чоловіків зникли і тепер у дефіциті.

- Странно, что мужчины оказались такими безответственными. В прошлый раз наоборот было меньше девушек, а теперь вот парней не хватает, - бідкається жінка.

Організатори перестають контролювати час, тому чоловіки починають гуляти залом і залицятися до тих, хто найбільше сподобався. Дівчата також вирішують не тягнути і відкрито пропонують чоловікам свої номери телефонів.

- Девчонки, а пойдемте в барчик теперь, обмоем знакомство! - закликає найсміливіший. Деякі радісно погоджуються.

Наступного дня зателефонувала адміністраторка і повідомила, що із трьома чоловіками у мене співпали симпатії. Двоє з них зателефонували наступного ж дня. Князь, якого насправді звуть Василь, відверто заявив про серйозні плани завести тривалі стосунки, а хлопець Сергій цікавився, що я роблю сьогодні ввечері.

У Києві швидкісні побачення також пропонують у клубах "ФліртТайм", "BonapArt" і "2play". "Звідники" просять за свої послуги 100-200 гривень.